Римо-католицький календар
Середа ХХVI звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Іов 9, 1-12. 14-16
Читання з Книги Іова.
Відповів Іов своєму приятелю: «Правда! Я знаю, що воно так; та й як би чоловік міг бути справедливим перед Богом? Коли б він захотів на спір з Ним стати, на тисячу ні разу Йому не відповів би. Він мудрий серцем і силою могутній; хто би Йому чинив опір й цілим залишився? Він переносить гори, і вони не знають, в своєму гніві їх перевертає. Зрушує землю з її місця, й її стовпи стрясаються. Він велить сонцю, і воно не сходить; кладе печать на зорях. Він небеса нап’яв, сам Він; Він ходить по морських хвилях. Він створив Велику Ведмедицю, Оріона, Плеяди і комори південного неба. Він творить діла великі, незбагненні і чудеса без ліку! Як пройде попри мене, я не побачу, як промайне, я не помічу. Як Він щось забере, хто Йому заборонить? Хто Йому скаже: “Що чиниш?”
Де вже мені Йому відповідати та проти Нього слова підбирати? Я хоч би й правий був, не озвався б, а радше милосердя в судді мого благав би. Коли б я і покликав, і Він озвався, я не повірив би, що Він мій голос слухає».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 88 (87), 10бв-11. 12-13. 14-15 (П.: пор 3а)
Моя молитва хай дійде до Тебе.
Або: Нехай моя молитва, Господи, дійде до Твого лику.
Увесь день я кликав, Господи, до Тебе, *
простягав до Тебе свої руки.
Хіба Ти зробиш чудо для мертвих? *
Хіба встануть тіні, хіба будуть вони Тебе прославляти?
Чи хтось у гробі розповідатиме про Твоє милосердя, — *
на місці знищення — про Твою правду?
Хіба в темряві знатимуть про Твої діла дивовижні, *
і в забутій землі — про Твою справедливість?
Я ж, Господи, закликав до Тебе, *
і вранці моя молитва полине до Тебе.
Господи, чому відкидаєш мою душу, *
і відвертаєш від мене своє обличчя?
Спів перед Євангелієм
Флп 3, 8-9
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я все визнаю за втрату і за сміття вважаю,
аби здобути Христа, і виявитися в Ньому.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 9, 57-62
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус і Його учні були в дорозі, і коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити».
До іншого Він промовив: «Іди слідом за Мною». А той відповів: «Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька». Та Він сказав йому: «Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство».
А інший сказав: «Я піду слідком за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми». Ісус же відповів йому: «Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чи Бог нас чує, коли ми кличемо Його? (Слово між нами)
Незавершені розмови (о. Роман Лаба OSPPE)
Варіанти покликання (о. Петро Октаба ОР)
Не озирайся (курс «Дабар»)